Історія про дивовижне місце - гори у Херсоні
Меню

Туры выходного дня и экскурсии. Присоединяйтесь!

Туры выходного дня и экскурсии. Присоединяйтесь!

img

Наш блог

Гори з полиновою душею

«Стоїш на березі і відчуваєш солоний запах вітру,

що віє з моря. І віриш, що вільний ти і життя лише почалося …»

(цитата з фільму «Достукатися до небес»)

Горы и лиман. с. Станислав. Херсонская область

Гори з полиновою душею

Подорожуючи країнами, містами і містечками, якось мимохіть починаєш збирати свої особисті колекції: столиць, морів, річок. Гори також не виключення. Казково-мольфарські Карпати, величні та респектабельні Альпи, античні Апенніни, перші Кримські, затишні Юлійські Альпи… Ці дивовижні творіння Природи, які безперечно мають свою душу, дивним чином зачаровують і манять до себе знову і знову. А у моїх найрідніших гір – полинова душа, солоний присмак моря і сонячний колір теракоти!

Я довго йшла до своїх гір. Ні, вони розташовані зовсім близько – всього у годині їзди на авто від міста, але робота, буденна метушня і небажання повірити, що у степовому краю є гори, якось віддаляли мене від зустрічі з ними…

Дорога до херсонських гір була легкою і живописною – колоритні південні села, виноградники, осінні сади із стиглими яблуками. Згодом десь ліворуч почав виблискувати синім лиман, а зовсім далеко Станіслав-Аджигольський маяк хизувався своїм модерновим силуетом.

Дорога в горы. с. Станислав. Херсонская область

Дорога у гори

Колеса авто приминали випалені нещадним сонцем трави, серед яких зеленів тільки, наче вкритий інеєм полин, а у повітрі розносився гіркий аромат степового різнотрав’я, ще так добре знайомий з дитинства.

Степные травы. с. Станислав. Херсонская область

Гіркий аромат степового різнотрав’я

Гуркіт мотору стих – я на місці! Вразили височенні сухі чортополохи на фоні блакитного плеса лиману. Для мене вони – наче символи безкінечності життя: розпорошивши своє насіння вільними вітрами, ці мовчазні велетні степу вкотре зазеленіють і подарують свій ліловий квіт навесні.

Чертополох с видом на лиман. с. Станислав. Херсонская область

Степові велетні

Чертополох в цвету. Херсонщина

Ліловий квіт чортополоху

Тільки спустившись на берег лиману і задерши голову вгору, можна було відчути всю красу і тиху велич херсонських гір.

Побережье лимана. с. Станислав. Херсонская область

На березі лиману

Горы и лиман Херсонского края

Сонячний колір теракоти

Під ногами тихо потріскували мушлі, по берегу прогулювалися чайки, вітер змінився – запахло морем.

Ракушки на берегу лимана. с. Станислав. Херсонская область

Мушлі під ногами

Піднявшись на верх, мене чекала екзотична текіла з її неодмінними атрибутами – сіллю і лимонами. Виготовлена із серцевини блакитної агави, напевно у далекій Мексиці, вона неймовірно пасувала до моєї зустрічі із горами – розбурхувала уяву і наповнювала враженнями. А захоплюючі розповіді про історичне минуле цих земель відносили набагато століть назад.

Херсонская соль

Жовтогарячий акцент зустрічі із горами

А далі – був гарний обряд загадування бажань, а можливо час розібратися у собі і чесно відповісти, чого насправді бажаєш? Впевнена: моє бажання (ну, та й що, як дитяче) незабаром неодмінно виповниться!

Тим часом величезна вогненна куля, омиваючись хвилями лиману, повільно ховалася за обрієм. Тихі звуки добре відомої пісні Скрябіна: «А пам’ятаєш холодне пиво Стокгольма і знову ми були двоє. Місця щасливих людей…» навели на думку, що я відкрила для себе ще одне місце щасливих людей – мої херсонські гори з полиновою душею, солоним присмаком моря і сонячним кольором теракоти!

Заход солнца. с. Станислав. Херсонская область

Сонце сідає за обрій

Скрябін «Місця щасливих людей»: