Буцький каньйон: як дістатися, поради та що робити (огляд)

Дивовижно, як серед соняшників центральної України утворилася гірська ущелина. За думкою вчених, Буцький каньйон з’явися 2 млрд. років тому в результаті розколу Українського кристалічного щита. Тоді рельєф тільки зароджувався. Гориста місцевість Буків простягається на 2,5 км. Висота – 30 метрів. Скелясті виступи, порослі зеленню, більше нагадують Скандинавські фіорди, а не традиційні українські височини.

Скелі каньйону точить річка Гірський Тікич. Згідно з Вікіпедією, глибина річки досягає 60 метрів. У деяких місцях вода тече зі швидкістю гірського потоку. Причина – кам’янисте русло та багато валунів протерозойської ери. У цілому, Гірський Тікич протікає по рівнинній місцевості, тому купатися можна без побоювань. По скелястому березі річки розкинувся широколистий ліс – клени, дуби, верба, ясені й т.д. У воді ростуть білі та жовті латаття.

Туристів приваблює розмір скель та неприборканість водної стихії. Захоплюючі пейзажі, свіже повітря, відчуття свободи та єднання з природою – це те, чого так не вистачає сучасним людям.

До Буцького каньйону приїздять за гострими відчуттями та емоціями – скелелазіння, сплав по воді, стрибки зі скелі. Тут можна розбити наметовий табір на декілька днів, щоб порибалити та дослідити місцевість. Між іншим, тут немало пам’яток, окрім скель. Про них розповімо далі. Так що, місця для відпочинку в наметі тут вдосталь!

• ГЕС. Одна з перших гідроелектростанцій в Україні. Заснована в кінці 20-х років. Її енергії вистачало на живлення електрикою чотирьох сіл. В кінці 60-х років 20 століття ГЕС припинила свою діяльність. Після розпаду СРСР будівлю розграбували. На сьогодні станція в покинутому стані. Сюди приходять погуляти, зробити атмосферні фотографії.

• Покинутий водяний млин. Побудований у 19 столітті за однією з версій, млин належав роду Скаржинських. Після приходу більшовиків механізм розібрали, а будівля залишилася пустувати. На сьогодні збереглося частина перекриття та обертового механізму. Місцеві говорять, що в млині є привиди.
• Водоспад Вир. Висота – 2 метри, довжина – 15 метрів. Водоспад пологий і невисокий, має штучне походження, як частина гідротехнічної споруди ГЕС. Каміння неслизьке, тому влітку приємно прийняти природний душ «Шарко».
• Лисакова скеля. Улюблене місце екстремалів-стрибунів. Висота стрибка досягає 12 метрів. Скеля має вигляд профілю людини. За легендою, природа віддала честь хороброму козаку Лисаку, який до останнього боровся з турками та помер в бою.
• Родіонова скеля. Один з виступів, названих на честь радянського геолога Родіонова Сергія Петровича. Займався вивченням Українського щита, а Буцький каньйон якраз є його частиною.
• Буцький Стоунхендж. Являє собою 15-тонний камінь, який висить з обриву. Скелі утворюють ворота, а його валун ліг нерівно поверх, ніби його туди поклали. Але все створено природою.

Буцький каньйон в Черкаській області варто відвідати хоча б через шикарні види та фото для  Instagram!

Пройти весь каньйон не займе багато часу. Маршрут починається від греблі ГЕС по правій стороні берегу до самої будівлі станції. Далі йдемо через водоспад Вир. Праворуч ви побачите млин. З оглядового майданчика відкриваються види, які захоплюють подих!

Спускаючись уздовж схилу, ви вийдете на Лисакову скелю. Ще трішки і ви дійдете до ГЕС, де починається серце Буцького каньйону. Тут туристи розбивають табори, влаштовують пікніки та набирають джерельну воду.

Пройдіться назад і підійміться вгору. Ідіть уздовж каньйону по горі. Тут ви побачите Родіонову скелю і Буцький Стоунхендж. На цьому місці закінчується основний маршрут. Далі пролягають дикі тропи через зарослі. Сам каньйон простягається ще на 1,5 кілометрів до танка ІС-8 в центрі села Буки.

Є декілька варіантів відвідати Буцький каньйон: екскурсії організовуються з Києва, Черкас, Вінниці. Автобусний тур охоплює інші цікаві місця:

• Жашківський кінний завод. Тут розводять коней для спортивних змагань. В конюшні утримуються різні породи копитних. На екскурсії ви дізнаєтеся все про розведення, тренувань породистих жеребців. Можна погладити коней та поспостерігати за заняттями.
• Бабині кози. Приватна ферма з розведення кіз молочних порід. Тут можна продегустувати сир, який ви ніколи не пробували. Якщо хочете, вас навчать доїти кіз, дадуть нагодувати тварин та пообійматися з місцевим котом.

Можна замовити екскурсію в самому селищі Буки. Каньйон приховує багато цікавого, про які може розповісти місцевий гід Василь Сологуб. За півтори години гід розповість все, що знає про каньйони.

Якщо вам далеко їхати до Буцького каньйону, зверніть увагу на Актовський каньйон, який знаходиться в Миколаївській області.

Що ще можна робити під час відвідування Буцького каньйону? Фото звичайно! Локацій для крутих кадрів тут достатньо:

• на фоні водоспаду Вир. Влітку можна пофотографуватися у воді, в самому потоці, на виступах. Фантазія необмежена;
• біля млина. Дорадянський лофт, так мовити. Всередині млина є ресторан, але інженери зберегли аутентичність будівлі. Можна зробити фото на фоні млина з іншого берега;
• на фоні дамби ГЕС. Знаходиться за мостом. Вода тече бурхливими потоками по бетонним плитам. Виглядає ефектно.

Буцький каньйон – суцільна фотолокація. Тут кожен куточок хочеться сфотографувати та зберегти на пам’ять. Можна зняти чудове відео Буцького каньйону з квадрокоптера.

Підходить для новачків, адже вода тече в основному по пологому рельєфу. Спеціальні тури організовуються переважно влітку. Спорядження можна орендувати в селі Буки та сплавитися самостійно. Спеціальна підготовка не потребується.

Чудово досліджувати скелі знизу-вгору. Після пішохідного походу, сідайте на байдарку або каяк. Відчуття абсолютно інші! Можна орендувати плавзасіб в Буках. У непідготовлених туристів буде кріпатура.

Альпіністи – перші туристи, хто уподобали Буцький каньйон. Він входить в ТОП найкращих місць для скелелазіння. Тут є прості та складні траси для альпінізму. Сміливці підкорюють Лисакову гору.

Багато мандрівників мріють відвідати Буцький каньйон. Як дістатися? Тільки на автомобілі або громадському транспорті. Від Києва доведеться проїхати 200 км через Жашків до села Буки. До того ж дорога не в найкращому стані, проїхати можна тільки позашляховиком. З Одеси можна дістатися через Маньковку і Поповку.

Громадський транспорт в Буки йде із Жашкова, тому це відправна точка до каньйону. Краще за все їхати в складі екскурсії.

Якщо ви збираєтесь в Буцький каньйон, мапа вам не завадить:

Оскільки це місце для кемпінга, багато хто розбиває тут намети. Місця може не вистачити в літній період. Намет можна орендувати на турбазі. Якщо хочете комфорту, можна запитати місцевих про оренду кімнат або будинків. Тут таке практикується. Для комфортного відпочинку забронюйте місця в готелі або хостелі. Ось декілька варіантів:

• Турбаза «Буцький каньйон». Душ та туалет на вулиці. Можна зняти будиночок або ліжко в хостелі. Вартість – від 150 грн;
• Буцька садиба. Комфортні номери з безкоштовним Wi-Fi та стоянкою;
• Готель «Родичі». Номер люкс та напівлюкс від 1400 грн.

Збираючись до Буцького каньйону, житло бронюйте заздалегідь. У сезон з цим проблеми.