Кінбурнська коса. В краю рожевих озер і диких орхідей

Сонце, теплий вітер, Кінбурнська коса, відпочинок на Чорному морі… Про тутешні краї писав ще історик Геродот, сюди запливали фінікійські пірати, тут закопували своє золото скіфи.

Кінбурн поєднує непоєднуване: степи та кримські сосни, прісні води Дніпровсько-Бузького лиману та солоні озера. Сьогодні ми постараємося охопити неосяжне – розповісти про те, навіщо обов’язково потрібно їхати на Кінбурнський півострів.

Кінбурнська коса займає найзахіднішу частину однойменного півострова. Тут всього кілька населених пунктів, основне та найближче – село Покровське.

У місцевих жителів можна купити сезонні фрукти та овочі, тут само є кілька магазинів і міні-готелів.

Система бартер працює безвідмовно в цих краях, якщо у вас на руках «вогняна вода»

На хуторах (Покровка) можна покататися на конях, послуги автостоянки пропонують в Геройському. Безпосередньо на Кінбурнській косі, в рекреаційній зоні, влітку діє наметове містечко. На цьому «вступна частина» закінчується – переходимо до найцікавішого!

Природні явища Кінбурнської коси

Отже, ви на косі – перед вами більш 200 гектарів унікальної природи! Колись цю місцевість називали Гілея – «земля під густим лісом». Сьогодні більшу частину коси займають пляжі та степи з польовими квітами. Хвойні та листяні ліси сконцентровані в центральній частині півострова. Дуже багато озер – і прісних, і солоних.

Колись саме Кінбурн був одним із центрів збору чумаків – тут вони запасалися сіллю. Сьогодні й ви можете побувати на їх місці, прихопивши з собою кілька соляних кристалів.

Увагу миттєво привертають «марсіанські» водойми-ропи рожевого кольору – готовий фон для атмосферних знімків в «Інстаграм». Незвичайний відтінок вони отримали завдяки Дуналіеллі солоноводній – унікальним мікроводоростям-антиоксидантам. Це ледь не єдиний живий організм, здатний вижити в такому концентрованому розчині солі.

Dunaliella salina — «улюблениця» косметології. Водорості мають антивікові властивості, допомагають регенерувати шкіру та покращують мікроциркуляцію крові.

Якщо соляні пейзажі здадуться занадто млявими, вирушайте на узбережжя. Тут на вас чекатимуть смарагдове море, довгі пляжі з білим піском, чайки і баклани. А скільки на Кінбурнській косі мідій!

У травні можна побачити ще одне унікальне природне явище – цвітіння диких орхідей у небаченій кількості (порівняти це можна хіба що з Долиною нарцисів в Кіреші). «Орхідейне поле» займає майже 60 гектарів. Тільки уявіть – кілька мільйонів квіток! Недарма ті, хто їдуть у тури вихідного дня з Дніпра вибирають Кінбурн для відвідування під час перебування на Херсонщині.

Ще в XVI столітті Кінбурн облюбували козаки. Спочатку вони просто добували тут сіль і ловили рибу, а 200 років потому заснували на косі сторожовий пост. Пам’ять про козацьку славу зберігає старовинний кам’яний хрест, встановлений на могилі Сидора Білого – першого кошового отамана Чорноморського козацтва.

З цією ж епохою пов’язаний ще один пам’ятник на косі – Олександру Васильовичу Суворову. У жовтні 1787 року тут відбувся найбільший бій за фортецю Кінбурн з турками. Чотиритисячний турецький десант розгромили вщент!

Більшість туристів вибирають Кінбурн, у першу чергу, через пляжний відпочинок. Судячи з численних захоплених відгуків, він у цих місцях просто відмінний! Тут все ще малолюдно (можна йти вздовж моря кілька годин і не зустріти ані душі), вода чиста, вхід у море пологий.

Не менш популярна розвага – екстремальна їзда по дюнах і сипучих пісках. Щоправда, кататися можна не всюди – місця ж заповідні.

Окрім того, на Кінбурнську косу приїжджають за:

• продуктивним фотополюванням. У кадр лише за добу можна «зловити» блакитних медуз або кілька журавлів, тихе солоне озеро або безкраї степи;
• надихаючими походами;
• риболовлею на бичка та ската;
• ловлею мідій, креветок, рапанів;
• вечірньою медитацією – тутешні заходи сонця просто неможливо описати;
• віндсерфінгом і каякінгом.

На косі можна зайнятися снорклінгом. Якщо пощастить, побачите навіть актинії – маленьких морських хижаків, що нагадують дивовижні квіти з щупальцями.

Приблизно з травня доступний ще один вид дозвілля – в лісистій частині півострова з’являються гриби. Особливо багато маслюків та білих грибів.

Щоб відчути всі принади Кінбурнської коси, зовсім не обов’язково жити на півострові тиждень – цілком достатньо недовгої, але насиченої екскурсії. Якщо в запасі у вас всього день, ви встигнете:

• заїхати в село Геройське та побачити стару козацьку церкву. А якщо опинитеся на косі наприкінці серпня, зможете спробувати рибну юшку та кулешу на традиційному фестивалі;
• запастися цілющою сіллю;
• побачити острівці та озера Ягорлицької затоки;
• відчути себе учасником ралі “Дакар” і поборотися із піщаними дюнами;
• скупатися в морі та злегка засмагнути.

Найоптимальніший варіант – відправитися на косу з Херсона на комфортабельному автобусі. Самою косою – тільки на спеціальному автотранспорті. Тільки так можна успішно познайомитися з цією місцевістю та побачити озера, ліси, табуни диких коней!

Кінбурнська коса – унікальне «місце зустрічі» Чорного моря та Дніпровсько-Бузького лиману, частина Чорноморського біосферного заповідника. Одні вважали, що саме Кінбурн був тією самою Гілеєю, описаною Геродотом. Інші й узагалі бачать в півострові «прототип» пушкінського Лукомор’я!

У будь-якому випадку місце заслуговує на увагу, адже тільки на Кінбурнській косі можна:

• всього за кілька годин побачити море, солоне озеро, квітуче поле орхідей і тінистий дубовий гай;
• проїхатися піщаними дюнами;
• побачити, як Дніпро впадає в Дніпровсько-Бузький лиман;
• зробити фото пеліканів або лебедів у дикому середовищі існування.

Нарешті, ще один плюс Кінбурнської коси – її доступність. Все, про що ви щойно прочитали, можна побачити зовсім скоро – просто запишіться на найближчу екскурсію!